Як стандартизований екстракт кори сосни перетворюється на метаболіти, що відомо про eNOS, COX і 5-LOX та де клінічні роботи дають позитивні чи негативні результати.
Як структурні відмінності між куркуміном, DMC і BDMC змінюють редокс-хімію та сигналізацію IKK/NF-κB; що показують позитивні й негативні випробування при РА та де закінчуються докази ефективності й безпеки.
DGL знижує експозицію гліциризину, але не усуває ризику повністю. Фізіологія слизу й секретину пояснює гіпотези; випробування дають неоднорідні результати для конкретних екстрактів.
Місцеве утримання полапрецинку, Hsp70 і кишковий бар’єр: результати досліджень аспірину, навантаження, H. pylori та мукозиту, розрахунок цинку й ризик дефіциту міді.
Механізми пробіотичних дріжджів, клінічні дані щодо ААД, сучасне ведення C. difficile і ризик фунгемії.
Як субстрати LOLA пов’язують цикл сечовини, зональність печінки та м’язовий глутамін; що показують дослідження енцефалопатії, рецидивів, гострої недостатності й безпеки.
Хімія DLinPC, травлення, ремоделювання, мітохондрії, PLA2, фіброз, VLDL і жовч. Відмінності моделей від результатів MANPOWER, VA та EXCEL.
Склад, стереохімія, пероральна й внутрішньовенна експозиція, мембрани, OATP1B3, Pol I/рРНК щура, редокс і фіброз. Первинні печінкові випробування, негативні результати й взаємодії.
Монаколін K, HMGCR і LDLR: біохімія, клінічні дані Xuezhikang, м’язові ризики, CoQ10, цитринін і сучасні обмеження. Ефективність та безпека залежать від конкретного втручання.
Хімія цинарину, лютеоліну й цинаропікрину; холерез, холекінез, транспортери жовчі, CYP51A1/HMGCR та клінічні результати. Відмінності фізіології, клітинних дослідів і людських доказів.
Синтез і транспорт таурину, модифікації U34, MTO1/GTPBP3 та TRMU, декодування кодонів, комплекс I, MELAS і суперечливі дані про старіння.
Хімія двох стильбенів, кон’югація й вільний аглікон, умовна алостерія SIRT1, непрямий шлях PDE–AMPK, клінічні маркери та межі безпеки.
Від мікробного каскаду елагітанінів до убіквітинової мітофагії та випробувань у людей: первинні результати, вторинні сигнали, фармакокінетика й безпека уролітину A.
Як таурин переміщується між астроцитами й нейронами, бере участь у регуляції клітинного об’єму та модифікації мітохондріальної тРНК. Де біохімічні механізми підтверджені, а де клінічні обіцянки поки випереджають дані.
Ензимологія спермідину, аутофагічний потік і eIF5A–TFEB, моделі серця й мозку, негативне SmartAge, когортні асоціації, онкологічна подвійність і безпека.
Від складу ягід і стереохімії лігнанів до шаперонів, мітохондріального глутатіону, Nrf2 та нейроендокринних гіпотез: дослідження за участю людей, стандартизація й лікарські взаємодії.
Від бактеріального хінонового кофактора й клітинного біогенезу мітохондрій до моделей серця та мозку, невеликих досліджень за участю людей і токсикологічних обмежень.
Флавоноїди Passiflora incarnata, біодоступність хризину, ГАМК-синапс і бензофлавони: що відомо з експериментів і невеликих випробувань при тривозі та безсонні, як розрізняти препарати й оцінювати безпеку.
Порівняння нікотинамідрибозиду та NMN — від NAMPT, CD73 і NRK1 до крові й м’язів: дискусія про SLC12A8, ізотопна фармакокінетика та змішані результати випробувань.
