# Лактоферин зв’язує залізо: антимікробні пептиди та клінічні дані

- Canonical: https://nutrifit.health/uk/knowledge/lactoferrin-iron-sequestration-antimicrobial-peptides
- Language: uk
- Published: 2026-10-09T15:08:00.999Z
- Updated: 2026-10-09T15:08:00.999Z
- Author: Редакція NutriFit

> Як лактоферин координує Fe³⁺, що показують дослідження лактоферрицину й інших експериментальних механізмів та які результати отримано у випробуваннях при сепсисі недоношених, анемії, H. pylori і респіраторних інфекціях.

Лактоферин — великий залізозв’язувальний глікопротеїн молока, слизових секретів і гранул нейтрофілів. Його молекулярна біологія пояснює кілька ефектів: він може утримувати залізо поза доступом мікробів, взаємодіяти з ліпополісахаридом і поверхнями клітин, а після протеолізу утворювати пептиди з власною активністю. Але ці механізми не дорівнюють клінічному ефекту харчової добавки. Важливі джерело білка, насичення залізом, обробка, місце та ступінь травного розщеплення, а також конкретний результат дослідження.

У цій статті розділено три питання: як лактоферин координує Fe³⁺ і бере участь у локальній «конкуренції за залізо»; що показують лабораторні експерименти з лактоферрицином, лактоферрампіном, біоплівками та вірусним прикріпленням; і що перевіряли в пацієнтів. Особливу увагу приділено різниці між молекулярним зв’язуванням заліза та його доставленням організму, а також між раннім невеликим позитивним випробуванням і пізнішими масштабнішими дослідженнями з нейтральним результатом.

## 1. Білок, що трапляється в різних місцях і формах

Лактоферин (LTF, lactotransferrin) — негемовий залізозв’язувальний білок родини трансферинів. У людини його виробляють залозисті епітеліальні клітини, зокрема молочної залози та слизових оболонок, а також нейтрофіли. У молоці його концентрація особливо висока в молозиві й знижується під час переходу до зрілого молока; склад секрету залежить від виду, етапу лактації та фізіологічного стану. У вторинних гранулах нейтрофілів білок синтезується під час дозрівання гранулоцита, а потім вивільняється при дегрануляції у вогнищі запалення. Отже, нейтрофільний пул і харчовий лактоферин є різними експозиціями: у першому випадку білок локально присутній поруч із мікробами й клітинами хазяїна, у другому він спочатку проходить травний тракт.

Молекула глікозильована й має дві гомологічні частки — N- і C-лопаті, з’єднані шарніром. Кожна лопать утворена двома доменами, між якими міститься щілина зв’язування металу. Інтактна молекула може зв’язати до двох іонів Fe³⁺, по одному в кожній лопаті. Це максимальна стехіометрична ємність, а не опис насичення будь-якого комерційного продукту.

У статті використовуються три умовні позначення насичення залізом. **Апо-форма** має вільні щілини зв’язування заліза; **моноферична форма** зайняла одну з двох щілин; **голо-форма** близька до насичення обох. Реальні продукти й біологічні секрети можуть містити суміш цих станів. Насичення впливає на конформацію білка, доступ до ділянок зв’язування та його властивості в лабораторних системах. За масою порошку або написом «лактоферин» не можна визначити, скільки в ньому вільної ємності для Fe³⁺.

Бичачий лактоферин (bLF) поширений у харчових добавках і збагачених сумішах; людський (hLF) міститься в грудному молоці та гранулах нейтрофілів. Їхня архітектура подібна, але різняться послідовність, глікозилювання, насичення, сировина й обробка. Рекомбінантний білок також слід розглядати як окремий препарат, якщо різняться послідовність, глікани або технологічні характеристики. Активність окремого пептиду з бичачого лактоферину не можна автоматично приписувати пероральному людському або рекомбінантному білку.

## 2. Як формується залізозв’язувальний центр

У кожній лопаті Fe³⁺ розміщений у міждоменній щілині. У класичних структурних працях іон координують чотири бічні ланцюги білка — один аспартат, два тирозини та один гістидин — і атоми кисню синергічного карбонатного аніона. У бичачого лактоферину це, зокрема, Asp60, Tyr92, Tyr192 і His253 у N-лопаті; відповідні залишки C-лопаті — Asp395, Tyr433, Tyr526 і His595. Нумерація залежить від виду й конкретної послідовності, тому ці позиції не слід переносити на будь-який варіант білка без перевірки.

Карбонат діє як синергічний аніон: займає частину координаційної сфери Fe³⁺ і стабілізується водневими зв’язками, зокрема поблизу консервативного аргініну та кінця спіралі. У фізіологічному середовищі карбонат і бікарбонат перебувають у кислотно-основній рівновазі, тому в експериментах можуть фігурувати обидва позначення. Це не означає, що вільний бікарбонат завжди безпосередньо утворює ідентичний комплекс за будь-якого pH. Для порівняння: вільний Fe³⁺ у водному середовищі схильний до гідролізу й осадження; тому вимірювання спорідненості залежать від буфера, pH, конкурувального ліганду та методу. Єдина універсальна константа зв’язування для всіх умов була б оманливою.

Коли залізо й аніон зв’язуються, домени лопаті зближуються, а щілина закривається. Апо-форма зазвичай більш відкрита й рухлива, а залізонасичена — більш закрита; це конформаційний перехід «клешнею». Він впливає на доступність металу й взаємодію білка з протеазами, але не робить білок неперетравним. Структурний перехід, побачений за допомогою кристалографії чи спектроскопії, сам по собі не показує, яка частка пероральної дози переживе травлення.

Лактоферин утримує залізо в кислому середовищі сильніше, ніж сироватковий трансферин, пристосований віддавати метал у кислих ендосомах. Однак твердження «залізо залишається зв’язаним до pH 3» було б надмірним узагальненням. В експерименті з насиченим бичачим лактоферином утримання під час зниження pH залежало від лопаті та умов: частина заліза вже втрачалася приблизно за pH 5, близько чверті залишалося за pH 4, а за pH 2 — близько однієї десятої початкового заліза. Це результат конкретної системи вимірювання, а не універсальна крива для людського білка, різних ступенів насичення чи шлунка з їжею.

[![Дві лопаті лактоферину та умовний центр координації Fe³⁺ з Asp, двома Tyr, His і карбонатом; перехід апоформи в холоформу не доводить біодоступності при прийманні всередину.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261009-lactoferrin-iron-sequestration-antimicrobial-peptides-lactoferrin-iron-binding-cc71178dd12b.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261009-lactoferrin-iron-sequestration-antimicrobial-peptides-lactoferrin-iron-binding-cc71178dd12b.png)

## 3. Секвестрація заліза — частина нутритивного імунітету, а не простий «поріг голодування»

Під час запалення хазяїн змінює розподіл заліза. У плазмі його переносить трансферин, у клітинах його зберігає феритин, а лактоферин зв’язує його в гранулах нейтрофілів і секретах. Зменшення доступного позаклітинного заліза може обмежувати ріст частини мікроорганізмів; це називають нутритивним імунітетом. Бактеріям залізо потрібне не як абстрактний кофактор, а для конкретних металопротеїнів: гемових цитохромів, залізо-сірчаних білків, деяких ферментів синтезу ДНК і редокс-реакцій.

Секвестрація не означає, що всі бактерії припиняють поділ за однієї спільної концентрації Fe³⁺. Потреба залежить від виду, середовища й кисневих умов; мікроб може отримувати залізо з гему, використовувати сидерофори або мати спеціалізовані рецептори до білків хазяїна. У низки патогенів описані системи захоплення заліза з трансферину чи лактоферину. Сидерофори з високою спорідненістю допомагають мікробам конкурувати за метал, а деякі грамнегативні бактерії можуть «піратити» вже зв’язаний сидерофор. Тому лактоферин — один з учасників динамічної конкуренції, а не непереборний залізний бар’єр.

Також важливо не змішувати **секвестрацію** й **доставлення заліза**. Апо-лактоферин має вільну ємність і може захоплювати Fe³⁺. Голо-лактоферин вже несе залізо, але воно не стає автоматично біодоступним людині лише тому, що білок проковтнули. Передача металу потребує збереження комплексу, розпізнавання білка або вивільнення заліза, подальшого транспортування та включення в обмін заліза. Травлення, насичення й стан слизової можуть змінити кожен етап.

Регуляція заліза під час запалення також пов’язана з гепсидином: IL‑6 та інші сигнали можуть посилювати синтез гепсидину в печінці, який сприяє інтерналізації феропортину й утриманню заліза в ентероцитах і макрофагах. У деяких клінічних дослідженнях лактоферину при анемії вимірювали IL‑6, гепсидин або його попередник і гематологічні показники. Але зміна маркера запалення не доводить, що лактоферин сам «відкриває» феропортин або замінює залізо; потрібна оцінка показників крові та клінічного контексту.

Зв’язування заліза лактоферином може зменшувати участь вільного заліза в реакціях, що утворюють активні форми кисню. Але опис реакції Фентона не слід перетворювати на твердження, що білок повністю блокує окисне ушкодження тканин. Редокс-хімія в організмі залежить від форм заліза, локальних хелаторів, пероксиду, ферментів і компартмента. Лактоферин зв’язує іони, але не є універсальним антиоксидантним вимикачем запалення.

## 4. Інтактний білок, лактоферрицин і лактоферрампін

Крім залізозв’язувальних щілин, у лактоферину є катіонні ділянки, здатні взаємодіяти з мікробними оболонками. Людський і бичачий білки можуть зв’язувати ліпополісахарид (LPS); лабораторні досліди показували зв’язування з LPS і ліпідом A та вивільнення частини LPS із зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій. Ефект залежить від концентрації, іонної сили, виду та штаму бактерії, а також від того, досліджують цілісний білок чи пептид. Зв’язування LPS у пробірці не дорівнює клінічній нейтралізації ендотоксину в пацієнта.

**Лактоферрицин** — катіонний фрагмент N-кінцевої ділянки лактоферину. У класичних працях його отримували контрольованим розщепленням білка пепсином, а потім виділяли або синтезували фрагмент для дослідів. У бичачому варіанті часто досліджують послідовність bLfcinB завдовжки 25 амінокислот; людський фрагмент має іншу послідовність і укладання. Внутрішньомолекулярний дисульфідний зв’язок може замикати петлю, а аргінін, лізин і ароматичні залишки беруть участь у зарядових та гідрофобних контактах. Лактоферрампін — окремий запропонований антимікробний сегмент домену N1, визначений за активністю синтетичного пептиду; його не можна вважати доведеним продуктом, який незмінним утворюється в кишківнику після кожної порції лактоферину.

У модельних системах катіонні пептиди можуть притягуватися до негативно заряджених ділянок оболонки: до фосфатів ліпіду A у грамнегативних бактерій або до аніонних компонентів стінки грампозитивних. Заміщення містків Mg²⁺ і Ca²⁺, що стабілізують LPS, може підвищити проникність зовнішньої мембрани. Деякі пептиди далі взаємодіють із цитоплазматичною мембраною, змінюють її проникність або потенціал і порушують життєздатність бактерії. Для лактоферрицину в дослідах *in vitro* описано вивільнення LPS і морфологічні зміни мембрани; точна модель загибелі різниться між мікроорганізмами й не зводиться до універсальної пори фіксованого діаметра.

Цей ефект не обов’язково залежить від заліза: пептидна взаємодія з мембраною може зберігатися для насиченого білка або синтетичного фрагмента. Але синтетичний пептид у бактеріальній культурі й пероральну добавку розділяють кілька етапів: треба утворити активну послідовність, зберегти її у просвіті кишківника, досягти місця дії в достатній концентрації й не сплутати ефект з іншою складовою продукту. Отже, антимікробна активність очищеного bLfcinB не доводить, що після ковтання інтактного лактоферину кров або слизова отримує таку саму дозу активного пептиду.

## 5. Біоплівка: механізм раннього прикріплення та межі лабораторного результату

Біоплівка — це спільнота мікроорганізмів, оточена позаклітинним матриксом із полісахаридів, білків і позаклітинної ДНК. Її склад і стійкість різняться залежно від збудника та умов поверхні. У класичному дослідженні *Pseudomonas aeruginosa* субінгібувальна концентрація лактоферину, яка не пригнічувала ріст бактерій, перешкоджала формуванню біоплівки. Зв’язуючи доступне залізо, білок посилював поверхневу рухливість (twitching), тож окремі бактерії продовжували рухатися замість того, щоб закріпитися, згрупуватися й перейти до побудови біоплівки.

Це важливий механізм ранньої стадії формування, але початкову роботу не можна подавати як доказ «розчинення зрілих біоплівок у людей». Вплив на вже сформований матрикс, конкретний штам і модель поверхні потребує окремого досліду; лабораторний ефект також не показує, що пероральна добавка досягає катетера, легень чи зубного нальоту. Поєднання лактоферину з антибіотиками вивчали в різних експериментальних системах, але нижча MIC або синергізм *in vitro* самі по собі не є підставою змінювати антибіотикотерапію.

## 6. Вірусне прикріплення: правдоподібна модель не дорівнює противірусному лікуванню

Позитивно заряджені ділянки лактоферину здатні зв’язуватися з негативно зарядженими глікозаміногліканами на поверхні клітин, зокрема з гепарансульфатом. Для деяких вірусів гепарансульфат є чинником первинного прикріплення. У клітинних моделях лактоферин може конкурувати за цю ділянку або зв’язувати вірусну частинку; для інших вірусів взаємодія може відрізнятися. Навіть якщо цей крок зменшує зараження клітинної культури, це не доводить, що після ковтання білок зберігає структуру, досягає епітелію в потрібній концентрації чи запобігає зараженню людей.

У ранніх вірусних експериментах прикріплення та проникнення досліджували окремо: попередня обробка клітин або частинок могла змінити результат, а віруси, що не використовували гепарансульфат у конкретній моделі, реагували інакше. Тому термін «пантропна противірусна дія» тут неточний. Результати щодо HSV, грипу, RSV, SARS‑CoV‑2 та кишкових вірусів належать до різних моделей і не можуть бути об’єднані в один доведений механізм чи показання.

Клінічна база значно скромніша за механістичну. У рандомізованому дослідженні 209 медичних працівників у Перу вивчали 600 мг/добу бичачого лактоферину протягом 90 днів для профілактики SARS‑CoV‑2. Випробування достроково зупинили після появи вакцин; інфекцію зареєстрували у 11/104 учасників групи лактоферину та 9/105 групи плацебо, значущої різниці не було. У дослідженні 218 госпіталізованих дорослих із COVID‑19 середнього або тяжкого ступеня до стандартної терапії додавали bLF 800 мг/добу: різниці за смертю/переведенням до ВІТ і ранньою випискою не виявили. Ці дані не підтверджують профілактичної або лікувальної дії при COVID‑19.

Для застуди досліджували й комбіновані продукти. Наприклад, рандомізоване дослідження використовувало 600 мг/добу протягом 90 днів фракції з лактоферином, збагаченої імуноглобулінами молочної сироватки. До дослідження включили 126 дорослих із частими застудами; 90 завершили 90-денний період. За цей час у групі суміші зареєстрували 48 застуд проти 112 у групі плацебо (p<0,001); кількість днів із симптомами та їхня тяжкість також чисельно були меншими, але різниця не досягла статистичної значущості. Це сигнал для конкретної суміші та симптомів, а не окрема оцінка лактоферину. У дослідженні 50 дошкільнят із рецидивними респіраторними інфекціями bLF 400 мг/добу приймали чотири місяці; медіана епізодів становила 1 (IQR 0–2) проти 2 (IQR 1–3) у контрольній групі (p=0,02). Частка дітей із трьома чи більше епізодами становила 4% проти 28%; у наступні два місяці після припинення прийому міжгрупової різниці не було. Це невелике порівняльне дослідження з відкритим лікуванням; його сигнал стосується конкретного продукту й групи, а не профілактики для всіх дітей.

## 7. Що відбувається з лактоферином після ковтання

Лактоферин — харчовий білок, і його пероральна доля залежить від pH, харчової матриці, насичення залізом, протеаз і часу транзиту. У шлунку частина молекул може розщеплюватися пепсином; у тонкій кишці діють панкреатичні протеази й пептидази щіткової облямівки. Частка інтактного білка та профіль фрагментів змінюються залежно від умов експерименту. Це суперечить твердженню, ніби в кожної дорослої людини фіксована частка дози проходить шлунок незміненою або лактоферрицин обов’язково наявний у кишковому вмісті у фармакологічно активній концентрації.

У немовлят грудне молоко містить людський лактоферин у складній матриці; зрілість травлення й годування відрізняються від прийому ізольованого бичачого порошку дорослими. Спостереження при грудному вигодовуванні не можна прямо переносити на біодоступність капсули чи суміші з іншим білковим складом.

У клітинних і тваринних моделях досліджували зв’язування лактоферину з рецепторами та його захоплення епітелієм. Інтелектин-1 (ITLN1) розпізнає певні вуглеводні структури й взаємодіє з лактоферином в експериментальних системах; LRP1 та інші рецептори беруть участь в ендоцитозі в окремих тканинах. Але наявність рецептора в клітинній культурі не доводить ефективного трансцитозу інтактного білка з кишківника людини в кров. У циркуляції також потрібно розрізняти харчовий білок, його фрагменти й ендогенний нейтрофільний лактоферин. Надійної універсальної цифри системної біодоступності перорального лактоферину в людей немає.

Так само обережно слід трактувати «доставлення заліза». У шлунково-кишковому тракті частина лактоферину може зв’язувати Fe³⁺, а окремі рецепторні й клітинні шляхи — передавати залізо. Але клінічне підвищення гемоглобіну не показує, що молекула перетнула кишківник цілою; можуть впливати зміни запальної регуляції, раціону, прихильності до лікування або інші чинники. Механізм слід вимірювати, а не виводити зі зміни одного маркера.

## 8. Клінічні дані: ранні позитивні результати й масштабніші негативні випробування

### Недоношені діти й пізній сепсис

У багатоцентровому італійському дослідженні Manzoni et al. 472 немовлят із дуже низькою масою тіла розподілили на три групи: бичачий лактоферин 100 мг/добу, той самий лактоферин разом із *Lactobacillus rhamnosus* GG або плацебо. Прийом тривав до 30-го дня життя, а для дітей із масою менш як 1000 г — до 45-го дня. Перший епізод пізнього сепсису зареєстрували у 9/153 дітей у групі bLF (5,9%) і 29/168 у групі плацебо (17,3%); відношення ризиків становило 0,34. Це помітний позитивний результат для конкретної популяції й умов відділень інтенсивної терапії, але він потребував підтвердження масштабнішими дослідженнями.

У британському дослідженні ELFIN 2203 дуже недоношених немовлят рандомізували до ентерального bLF у дозі 150 мг/кг/добу (максимум 300 мг/добу) або візуально однакового плацебо; первинний аналіз включив 2182 дитини. Пізня інфекція виникла у 316/1093 дітей (28,9%) у групі лактоферину та у 334/1089 (30,7%) у контролі; скоригований RR становив 0,95 (95% ДІ 0,86–1,04), статистично значущої різниці не було. Переконливої різниці не виявили й за вторинними результатами, зокрема NEC, смертністю та бронхолегеневою дисплазією. Висновок авторів не підтримував рутинне використання bLF для профілактики інфекції в дуже недоношених дітей.

В австралійсько-новозеландському LIFT 1542 немовляти з масою при народженні менш як 1500 г отримували пастеризований bLF 200 мг/кг/добу або звичайне харчування без додавання лактоферину. Первинним результатом була виживаність до виписки без значної захворюваності, а не лише сепсис. Смерть або складне серйозне ускладнення сталися у 162/770 (21%) проти 170/771 (22%); RR 0,95 (95% ДІ 0,79–1,14), p=0,60. Метааналіз, заздалегідь запланований авторами LIFT і проведений на 5609 дітях із 13 випробувань, виявив рідший пізній сепсис (RR 0,79; 95% ДІ 0,71–0,88), але не різницю щодо NEC чи загальної смертності. Раніше Cochrane оцінив докази зниження пізнього сепсису як такі, що мають низьку впевненість. Ці результати не можна звести до обіцянки запобігти сепсису: масштабні випробування не підтвердили основні складені клінічні результати, а об’єднана оцінка залежить від неоднорідних досліджень.

В ELFIN приймання тривало до 34 тижнів постменструального віку. У LIFT добавку давали до 34 тижнів постменструального віку або щонайменше два тижні, якщо цей строк був довшим; за ранішої виписки приймання завершували. Ці різні протоколи не становлять єдиної лікувальної схеми.

Огляд Cochrane 2020 року об’єднав 12 рандомізованих випробувань із 5425 немовлятами; можливе зменшення пізнього сепсису оцінили з низькою впевненістю, а зменшення NEC II/III або загальної смертності не встановили.

### Дефіцит заліза й анемія

Ранні італійські дослідження за участю жінок повідомляли, що bLF 100 мг двічі на день міг покращувати гемоглобін і показники заліза, іноді з меншою кількістю шлунково-кишкових скарг, ніж сульфат заліза. Однак у частині ранніх робіт до контролю включали жінок, які відмовилися від лікування, тож це не було сучасним суворо рандомізованим порівнянням. У двох клінічних випробуваннях Paesano et al. 2010 року порівнювали bLF 100 мг двічі на день із сульфатом заліза 520 мг/добу у вагітних і невагітних жінок; повідомляли про відмінності гемоглобіну, IL‑6 і prohepcidin. Метааналіз 2017 року об’єднав чотири РКД (600 вагітних): середня різниця приросту Hb через чотири тижні становила +0,77 г/дл на користь bLF (95% ДІ 0,04–1,55), але різниця в підгрупі з легкою анемією не була статистично значущою. Випробування різнилися тяжкістю анемії, дозами й методами, а ранні результати не мають замінювати масштабніше дослідження.

У 2026 році подвійне сліпе рандомізоване дослідження не меншої ефективності в Дакці охопило 555 невагітних жінок віком 18–49 років із залізодефіцитною анемією. Учасниці отримували 60 мг елементарного заліза у формі сульфату, bLF 200 мг або bLF 400 мг на добу; усі групи також отримували фолієву кислоту 400 мкг упродовж 12 тижнів. Середній Hb змінився на −0,2 ± 0,8 г/дл із bLF 200 мг, на 0,0 ± 0,9 із bLF 400 мг і на +1,1 ± 1,3 із сульфатом заліза. Жодна доза bLF не досягла заздалегідь визначеної межі не меншої ефективності, і обидві поступилися активному контролю за Hb. Небажані явища були порівнянними між групами. Це прямий негативний результат щодо використання bLF замість сульфату заліза в подібній популяції та режимі.

Дослідження, де лактоферин поєднували із залізом, пробіотиком чи іншою терапією, відповідають на інше питання, ніж монотерапія bLF. Так само діти із запальними захворюваннями кишківника, вагітні, люди з хронічною хворобою нирок і невагітні жінки в Бангладеш мають різні причини анемії та очікувану відповідь. Якщо анемію підтверджено лабораторно, потрібно встановити її тип і причину; молекулярна здатність зв’язувати залізо не доводить, що добавка замінює лікування дефіциту заліза. Докладніше про діагностику та тлумачення феритину див. [залізо й феритин](/uk/knowledge/iron-status-ferritin-deficiency-safe-correction).

### *Helicobacter pylori* й антибіотикотерапія

Фіксовані дози bLF також перевіряли як доповнення до старих схем ерадикації *H. pylori*. У багатоцентровому дослідженні 402 дорослих семиденну схему езомепразол + кларитроміцин + тинідазол порівнювали з тими самими антибіотиками та bLF 200 мг двічі на день. За аналізом intention-to-treat ерадикація становила 77% без лактоферину та 90% із ним; небажані явища істотно не відрізнялися. В іншому рандомізованому дослідженні 133 пацієнти отримали семиденну потрійну терапію амоксициліном, кларитроміцином та езомепразолом або ту саму схему плюс bLF 200 мг двічі на день: частота ерадикації становила 77,9% і 76,9%, тобто додавання лактоферину не дало переваги.

Метааналіз 2009 року об’єднав дев’ять РКД і 1343 учасників та повідомив про вищу сумарну частоту ерадикації й менше побічних ефектів при додаванні лактоферину. Проте випробування були невеликими, використовували різні схеми й проводилися в епоху іншої антибіотикорезистентності; пізніше негативне РКД показує, що результат не універсальний. Ці дані не є підставою самостійно додавати лактоферин до сучасної схеми ерадикації або змінювати призначені антибіотики.

### Респіраторні інфекції та запальні результати

У рандомізованому дослідженні 157 здорових дорослих (145 увійшли до повного аналізу) bLF 200 мг/добу протягом 12 тижнів порівнювали з плацебо; первинними результатами були сукупні бали респіраторних і системних симптомів. Середні сумарні бали були нижчими в групі bLF, також змінилися маркери активності плазмоцитоїдних дендритних клітин. Випробування не було розраховане на доведення зменшення кількості лабораторно підтверджених інфекцій. У дослідженні профілактики SARS‑CoV‑2 серед медичних працівників значущого ефекту не виявили; комбінована фракція Lf/Ig і невелике дослідження дошкільнят дають лише сигнали, специфічні для продукту й популяції.

Загалом дослідження на людях не обґрунтовують універсального прийому лактоферину для профілактики гострих респіраторних інфекцій, лікування вірусної хвороби чи пригнічення запалення. Зміна цитокіну, pDC або шкали симптомів — це не те саме, що запобігання інфекції, госпіталізації, смерті чи передаванню вірусу.

[![Лабораторне зв’язування заліза зіставлено з нейтральними основними результатами ELFIN і LIFT та дослідженням анемії в 555 жінок, де обидві дози bLF поступилися сульфату заліза.](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261009-lactoferrin-iron-sequestration-antimicrobial-peptides-lactoferrin-clinical-evidence-869e962c7ff0.png)](https://api.nutrifit.health/api/v2/public/knowledge/files/images/nutrifit-scientific-20261009-lactoferrin-iron-sequestration-antimicrobial-peptides-lactoferrin-clinical-evidence-869e962c7ff0.png)

## 9. Безпека, форма продукту й межі самостійного застосування

bLF отримують із молочної сировини; у людей з алергією на білки коров’ячого молока можлива реакція на сам білок або залишкові молочні компоненти, тому слово «очищений» не слід сприймати як гарантію відсутності алергенів. Непереносимість лактози має інший механізм і сама по собі не дорівнює алергії на молочний білок, але склад конкретного продукту все одно важливий. Людям з алергією на молоко слід уникати самостійної проби bLF та обговорити альтернативи з лікарем.

Короткі дослідження зазвичай повідомляють про прийнятну переносимість, проте невеликі вибірки не виключають рідкісних реакцій. Безпечність харчового інгредієнта або повідомлення FDA GRAS стосується передбаченого харчового використання та якості конкретної сировини; це не встановлює лікувальної ефективності, безпечності будь-якої дози чи відсутності алергії. Дані про пастеризований bLF у недоношених, капсули для дорослих, збагачені суміші й рекомбінантний білок також не слід переносити між продуктами.

Універсальна лікувальна доза з цих даних не випливає. У дослідженнях використовували конкретні продукти, стани насичення, дози й тривалість — від 100 мг/добу для недоношених в одному випробуванні до сотень мг/добу для дорослих і 150–200 мг/кг/добу в неонатальних протоколах. Це опис дослідницьких режимів, а не схема для самостійного застосування. Дефіцит заліза потребує діагностики й контролю відповіді; за підозри на інфекцію чи тяжкий стан лактоферин не замінює медичної допомоги.

## Метод і обмеження огляду

Це наративний огляд біохімії зв’язування заліза лактоферином, експериментальних антимікробних і вірусних моделей та клінічних досліджень. 9 жовтня 2026 року адресно перевірено первинні структурні дослідження координаційного центру; праці про лактоферрицин, LPS і формування біоплівок; основні випробування в недоношених; ранні дослідження лактоферину при анемії; рандомізоване дослідження не меншої ефективності 2026 року; клінічні випробування при *H. pylori* та дослідження респіраторних результатів у людей. Числа наведено для конкретних випробувань і не об’єднано в персональну рекомендацію. Формального систематичного пошуку й незалежної оцінки ризику упередження за всіма переліченими темами не проводили; тому єдину оцінку GRADE не заявлено. Обмеження включають відмінності джерела й форми білка, насичення залізом, харчової матриці, доз, популяцій і визначень результатів; значну частину механістичних даних отримано *in vitro* або на тваринах.

## Висновок

Лактоферин — білок із двома залізозв’язувальними лопатями, синергічною участю карбонатного аніона та кількома окремими шляхами взаємодії з мікробними поверхнями. Секвестрація Fe³⁺, зв’язування LPS, дія очищених пептидів і вплив на раннє формування біоплівки біологічно правдоподібні, але переважно досліджувалися в експериментальних системах. Лабораторна конкуренція за залізо чи вірусне прикріплення не доводять лікувального ефекту пероральної добавки.

Клінічні результати неоднорідні: раннє невелике випробування в недоношених дало позитивний сигнал, а масштабніші ELFIN і LIFT не підтвердили ключових результатів; ранні дані bLF при анемії відрізняються від пізнішого рандомізованого дослідження, де bLF поступився сульфату заліза; дослідження *H. pylori* також неузгоджені. Тому оцінювати слід конкретні білок, продукт, популяцію, дозу й первинний результат, зберігаючи негативні дані й не виводячи універсальну схему застосування лише з механізму.

## Часті питання

### Скільки заліза може зв’язати одна молекула лактоферину?

Інтактний білок має дві лопаті, кожна може зайняти один центр Fe³⁺ разом із синергічним карбонатним аніоном. Це максимальна ємність; насичення реального продукту може різнитися.

### Лактоферин лише позбавляє бактерії заліза?

Ні. Зв’язування заліза — один механізм. Білок і його N-кінцеві пептиди можуть взаємодіяти з LPS і мембранами; в окремих моделях лактоферин також заважав ранньому формуванню біоплівки. Більшість таких даних експериментальна.

### Чи утворюються лактоферрицин і лактоферрампін після прийому капсули?

Їхню активність вивчали після контрольованого протеолізу та на ізольованих або синтетичних фрагментах. Надійної активної експозиції цих пептидів після будь-якої добавки в людей не встановлено.

### Чи запобігає лактоферин сепсису в недоношених?

Раннє невелике РКД дало позитивний сигнал, але більші ELFIN і LIFT не підтвердили ключових клінічних результатів. Метааналізи припускають можливе зменшення пізнього сепсису з низькою певністю, але не NEC чи загальної смертності.

### Чи можна замінити сульфат заліза лактоферином при залізодефіцитній анемії?

У рандомізованому випробуванні 2026 року в невагітних жінок із залізодефіцитною анемією bLF 200 або 400 мг поступився 60 мг елементарного заліза у формі сульфату за зміною гемоглобіну за 12 тижнів. Ранніші дослідження інших груп були сприятливішими, але не встановлюють універсальної заміни.

### Чи доведено профілактику або лікування COVID‑19 лактоферином?

Ні. РКД у медичних працівників і дослідження госпіталізованих пацієнтів не показали значної клінічної користі. Клітинні дані про зв’язування з гепарансульфатом не замінюють випробувань клінічних результатів у людей.

### Кому важливо врахувати алергію?

Бичачий лактоферин отримують із молока. За підтвердженої алергії на білки коров’ячого молока не слід вважати очищений продукт безпечним автоматично; треба врахувати джерело й склад конкретного препарату.

## Джерела

- [Lactoferrin: A Natural Glycoprotein Involved in Iron and Inflammatory Homeostasis. Nutrients. 2017;9:1005.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28914813/)
- [Anderson BF et al. Structure of human lactoferrin at 3.2-A resolution. Proc Natl Acad Sci U S A. 1987;84:1769–1773.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3470756/)
- [Anderson BF et al. Structure of human lactoferrin: crystallographic structure analysis and refinement at 2.8 A resolution. J Mol Biol. 1989;209:711–734.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2585506/)
- [Rastogi N et al. Structure of iron saturated C-lobe of bovine lactoferrin at pH 6.8 indicates a weakening of iron coordination. Proteins. 2016;84:591–599.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26850578/)
- [Properties of the iron-binding site of the N-terminal lobe of human and bovine lactotransferrins. Importance of the glycan moiety and non-covalent interactions. Biochem J. 1990;270:401–406.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2156501/)
- [Pakdaman R, Petitjean M, El Hage Chahine JM. Transferrins—a mechanism for iron uptake by lactoferrin. Eur J Biochem. 1998;254:144–153.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9652407/)
- [Peterson NA et al. “Dilysine trigger” in transferrins probed by mutagenesis of lactoferrin. Biochemistry. 2002;41:14167–14175.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12450380/)
- [Rascón-Cruz Q et al. Lactoferrin: A Glycoprotein Involved in Immunomodulation, Anticancer, and Antimicrobial Processes. Molecules. 2021;26:205.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33401580/)
- [Bellamy W et al. Identification of the bactericidal domain of lactoferrin. Biochim Biophys Acta. 1992;1121:130–136.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1599934/)
- [Hoek KS et al. Antibacterial activity in bovine lactoferrin-derived peptides. Antimicrob Agents Chemother. 1997;41:54–59.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8980754/)
- [Arnold RR et al. Antibacterial activity of lactoferrin and a pepsin-derived lactoferrin peptide fragment. Infect Immun. 1993;61:719–728.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8423097/)
- [van der Kraan MIA et al. Lactoferrampin: a novel antimicrobial peptide in the N1-domain of bovine lactoferrin. Peptides. 2004;25:177–183.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15062998/)
- [Elass-Rochard E et al. Lactoferrin-lipopolysaccharide interaction: involvement of the 28–34 loop region of human lactoferrin in high-affinity binding. Biochem J. 1995;312:839–845.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8554529/)
- [Appelmelk BJ et al. Lactoferrin is a lipid A-binding protein. Infect Immun. 1994;62:2628–2632.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8188389/)
- [Singh PK et al. A component of innate immunity prevents bacterial biofilm development. Nature. 2002;417:552–555.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12037568/)
- [Marchetti M et al. Antiviral activities of lactoferrin. Antiviral Res. 2000;47:1–12.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11675140/)
- [Waarts BL et al. Antiviral activity of human lactoferrin: inhibition of alphavirus interaction with heparan sulfate. Virology. 2005;333:284–292.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15721362/)
- [Sinopoli A et al. The effects of orally administered lactoferrin in prevention and management of viral infections: a systematic review. Rev Med Virol. 2022;32:e2261.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34133812/)
- [Wei YS et al. Oral fate and stabilization technologies of lactoferrin: a systematic review. Crit Rev Food Sci Nutr. 2022;62:6341–6358.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33749401/)
- [Manzoni P et al. Bovine lactoferrin supplementation for prevention of late-onset sepsis in very low-birth-weight neonates: a randomized trial. JAMA. 2009;302:1421–1428.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19809023/)
- [ELFIN Trial Investigators Group. Enteral lactoferrin supplementation for very preterm infants: a randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2019;393:423–433.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30635141/)
- [Tarnow-Mordi WO et al. The effect of lactoferrin supplementation on death or major morbidity in very low birthweight infants (LIFT): a randomized controlled trial. Lancet Child Adolesc Health. 2020;4:444–454.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32407710/)
- [Pammi M, Suresh G. Enteral lactoferrin supplementation for prevention of sepsis and necrotizing enterocolitis in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev. 2020;3:CD007137.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32232984/)
- [Paesano R et al. Oral administration of lactoferrin increases hemoglobin and total serum iron in pregnant women. Biochem Cell Biol. 2006;84:377–380.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16936810/)
- [Paesano R et al. Lactoferrin efficacy versus ferrous sulfate in curing iron disorders in pregnant and non-pregnant women. Int J Immunopathol Pharmacol. 2010;23:577–587.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20646353/)
- [Abu Hashim H et al. Lactoferrin or ferrous salts for iron deficiency anemia in pregnancy: a meta-analysis of randomized trials. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;219:45–52.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29059584/)
- [Huda TM et al. Bovine lactoferrin compared with ferrous sulfate for treating iron-deficiency anemia in Bangladeshi women: a randomized controlled trial. J Nutr. 2026;156:101672.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42302886/)
- [Lepanto MS et al. Efficacy of lactoferrin oral administration in treatment of anemia and anemia of inflammation in pregnant and non-pregnant women. Biochem Cell Biol. 2018;96:396–400.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30298070/)
- [Di Mario F et al. Bovine lactoferrin for Helicobacter pylori eradication: an open, randomized, multicentre study. Aliment Pharmacol Ther. 2006;23:1235–1240.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16611285/)
- [Dore MP et al. Quadruple therapy with lactoferrin for Helicobacter pylori eradication: a randomized multicentre study. Dig Liver Dis. 2005;37:814–818.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15975536/)
- [Zou J et al. Meta-analysis: effect of lactoferrin supplementation on eradication rates and adverse events during H. pylori eradication therapy. Helicobacter. 2009;14:119–127.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19298339/)
- [Vitetta L et al. The clinical efficacy of a bovine lactoferrin/whey protein Ig-rich fraction for the common cold: a double-blind randomized study. Complement Ther Med. 2013;21:164–171.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23642947/)
- [Oda H et al. Effects of Bovine Lactoferrin on the Maintenance of Respiratory and Systemic Physical Conditions in Healthy Adults—A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. Nutrients. 2023;15:3959.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37764743/)
- [Pasinato A et al. Lactoferrin in prevention of recurrent respiratory infections in preschool children: a prospective randomized study. Children. 2024;11:249.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38397361/)
- [Navarro R et al. Bovine lactoferrin for prevention of COVID-19 infection in health care personnel: a randomized clinical trial. Biometals. 2023;36:463–472.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36474100/)
- [Matino E et al. Effect of lactoferrin on clinical outcomes of hospitalized patients with COVID-19: the LAC randomized clinical trial. Nutrients. 2023;15:1060.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36904283/)
- [Berthon BS et al. Effect of Lactoferrin Supplementation on Inflammation, Immune Function, and Prevention of Respiratory Tract Infections in Humans: A Systematic Review and Meta-analysis. Adv Nutr. 2022;13:1799–1819.](https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35481594/)